недовиконаний

НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недови́конати;

// недови́конано,

безос. присудк, сл. — По заготовках їздив.. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Тют., Вир, 1964, 33).

Значення в інших словниках

1. недовиконаний — недови́конаний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовиконаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до недовиконати. || недовиконано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до недови́конати. Завдання дещо недовиконані лише щодо металу (із журн.); // недови́конано, безос. пред. – По заготовках їздив .. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах