недовершеність
НЕДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недове́ршений.
Навколо ще почувалась похапливість і недовершеність, але три райони міста мали вже цілковито європейський вигляд (Рибак, Помилка.., 1940, 118);
Я ліз у вигадану складність, Шукав того, чого нема. Знаходив лиш думок безладність, Та недовершеність ума (Бичко, Простота, 1963, 31);
Недовершеність деяких оповідань.
Словник української мови (СУМ-11)