Словник української мови в 11 томах

недовершеність

НЕДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недове́ршений.

Навколо ще почувалась похапливість і недовершеність, але три райони міста мали вже цілковито європейський вигляд (Рибак, Помилка.., 1940, 118);

Я ліз у вигадану складність, Шукав того, чого нема. Знаходив лиш думок безладність, Та недовершеність ума (Бичко, Простота, 1963, 31);

Недовершеність деяких оповідань.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недовершеність — недове́ршеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. недовершеність — -ності, ж. Абстр. ім. до недовершений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовершеність — НЕДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недове́ршений. Навколо ще почувалась похапливість і недовершеність, але три райони міста мали вже цілковито європейський вигляд (Н. Рибак); Я ліз у вигадану складність, Шукав того, чого нема.  Словник української мови у 20 томах