недовершений

НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно закінчений; незавершений.

Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Л. Укр., І, 1951, 445);

Андрій притримав коней, і віз зупинився біля недовершеної скирти (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 562);

// перен. Недосконалий, невикінчений.

Хай ті переклади, на наш сьогоднішній погляд, недовершені, але велике їх культурно-громадське значення безперечне (Рильський, III, 1956, 86).

Значення в інших словниках

1. недовершений — недове́ршений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовершений — -а, -е. Не остаточно закінчений; незавершений. || перен. Недосконалий, невикінчений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недовершений — НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно, не до кінця завершений, закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Леся Українка); У полковника Тіца ..  Словник української мови у 20 томах
4. недовершений — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови
5. недовершений — Недове́ршений, -а, -е Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.  Словник української мови Грінченка