недовершений —
недове́ршений прикметник
Орфографічний словник української мови
недовершений —
-а, -е. Не остаточно закінчений; незавершений. || перен. Недосконалий, невикінчений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недовершений —
НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно, не до кінця завершений, закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Леся Українка); У полковника Тіца ..
Словник української мови у 20 томах
недовершений —
НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.
Словник синонімів української мови
недовершений —
НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах