недовершений

недове́ршений

-а, -е.

Не остаточно закінчений; незавершений.

|| перен. Недосконалий, невикінчений.

Значення в інших словниках

1. недовершений — недове́ршений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовершений — НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно, не до кінця завершений, закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Леся Українка); У полковника Тіца ..  Словник української мови у 20 томах
3. недовершений — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови
4. недовершений — НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. недовершений — Недове́ршений, -а, -е Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.  Словник української мови Грінченка