недовершений

НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е.

Не остаточно, не до кінця завершений, закінчений; незавершений.

Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Леся Українка);

У полковника Тіца .. з'явилось бажання застрелити генерала, але маузер був геть у болоті, руки в болоті, і рух так і лишився недовершеним (О. Довженко);

// у знач. ім. недове́ршене, ного, с.

– Чим довше живеш, тим, здавалося б, більше зробив, а виходить чомусь навпаки: дедалі більше лишається недокінченого, недовершеного, недоробленого (П. Загребельний);

// перен. Недосконалий, невикінчений.

Хай ті переклади, на наш сьогоднішній погляд, недовершені, але велике їх культурно-громадське значення безперечне (М. Рильський);

Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. недовершений — недове́ршений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовершений — -а, -е. Не остаточно закінчений; незавершений. || перен. Недосконалий, невикінчений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недовершений — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови
4. недовершений — НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. недовершений — Недове́ршений, -а, -е Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.  Словник української мови Грінченка