недовиконаний

недови́конаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до недовиконати.

|| недовиконано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. недовиконаний — недови́конаний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до недови́конати. Завдання дещо недовиконані лише щодо металу (із журн.); // недови́конано, безос. пред. – По заготовках їздив .. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недови́конати; // недови́конано, безос. присудк, сл. — По заготовках їздив.. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Тют., Вир, 1964, 33).  Словник української мови в 11 томах