недовиконаний
недови́конаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до недовиконати.
|| недовиконано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовиконаний — недови́конаний прикметник Орфографічний словник української мови
- недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до недови́конати. Завдання дещо недовиконані лише щодо металу (із журн.); // недови́конано, безос. пред. – По заготовках їздив .. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недови́конати; // недови́конано, безос. присудк, сл. — По заготовках їздив.. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Тют., Вир, 1964, 33). Словник української мови в 11 томах