недовиконаний
НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до недови́конати.
Завдання дещо недовиконані лише щодо металу (із журн.);
// недови́конано, безос. пред.
– По заготовках їздив .. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовиконаний — недови́конаний прикметник Орфографічний словник української мови
- недовиконаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до недовиконати. || недовиконано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недови́конати; // недови́конано, безос. присудк, сл. — По заготовках їздив.. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Тют., Вир, 1964, 33). Словник української мови в 11 томах