Орфографічний словник української мови

недохід

недохі́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недохід — НЕДОХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Відсутність планованого доходу. Недохід коштів. 2. Кількість, якої бракує у планованому доході. Недохід бюджету становить 20 млн гривень.  Словник української мови у 20 томах
  2. недохід — Недохід, -хо́ду м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.  Словник української мови Грінченка