недохід

НЕДОХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Відсутність планованого доходу.

Недохід коштів.

2. Кількість, якої бракує у планованому доході.

Недохід бюджету становить 20 млн гривень.

Значення в інших словниках

1. недохід — недохі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. недохід — Недохід, -хо́ду м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.  Словник української мови Грінченка