недохід

Недохід, -хо́ду

м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.

Значення в інших словниках

1. недохід — недохі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. недохід — НЕДОХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Відсутність планованого доходу. Недохід коштів. 2. Кількість, якої бракує у планованому доході. Недохід бюджету становить 20 млн гривень.  Словник української мови у 20 томах