неможливо

неможли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. неможливо — пр., нема як, ніяк, несила, неспромога, не можна і пох. від НЕМОЖЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
2. неможливо — 1》 Присл. до неможливий. 2》 у знач. присудк. сл. Не можна здійснити, виконати. 3》 у знач. присудк. сл. Не можна, немислимо. || Не може бути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО. 1. Присл. до неможли́вий. Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); У нещасної дівчини сухоти, виглядає неможливо, але симпатична (М. Коцюбинський). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
4. неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм.  Словник синонімів української мови
5. неможливо — Неможли́во і не можли́во (з різн. знач.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неможливо — НЕМОЖЛИ́ВО. 1. Присл. до неможли́вий. Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Л. Укр., V, 1956, 416); У нещасної дівчини сухоти, виглядає неможливо, але симпатична (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. неможливо — Неможливо нар. Невозможно.  Словник української мови Грінченка