необзир

нео́бзи́р

іменник чоловічого роду, істота

діал.

необзи́р

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. необзир — присл., діал. Не озираючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. необзир — НЕО́БЗИ́Р, присл., діал. Не оглядаючись. Помчавсь [Шрам] од них необзир (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. необзир — НЕО́БЗИ́Р, присл., діал. Не оглядаючись. Помчавсь [Шрам] од них необзир (П. Куліш, Вибр., 1969, 152).  Словник української мови в 11 томах
4. необзир — Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. К. Дз. 15. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому! Г. Барв. 195.  Словник української мови Грінченка