Орфографічний словник української мови

непокійно

непокі́йно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непокійно — Присл. до непокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непокійно — НЕПОКІ́ЙНО. Присл. до непокі́йний. Христя слухає таємну розмову подруги – і серце її непокійно б'ється (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. непокійно — НЕПОКІ́ЙНО. Присл. до непокі́йний. Христя слухає таємну розмову подруги — і серце її непокійно б’ється (Мирний, III, 1954, 112).  Словник української мови в 11 томах