Великий тлумачний словник сучасної мови

непокійно

непокі́йно

Присл. до непокійний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. непокійно — непокі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. непокійно — НЕПОКІ́ЙНО. Присл. до непокі́йний. Христя слухає таємну розмову подруги – і серце її непокійно б'ється (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. непокійно — НЕПОКІ́ЙНО. Присл. до непокі́йний. Христя слухає таємну розмову подруги — і серце її непокійно б’ється (Мирний, III, 1954, 112).  Словник української мови в 11 томах