непробивний — Орфографічний словник української мови

непробивний — -а, -е. 1》 Якого не можна пробити (ножем, кулею, снарядом і т. ін.). 2》 перен. Невразливий; холоднокровний, байдужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
непробивний — НЕПРОБИВНИ́Й, на́, не́. 1. Який дуже важко або неможливо пробити. Непробивна криця; // спорт. Якому дуже важко або неможливо забити м'яча, закинути шайбу тощо (перев. про воротаря). 2. перен. Якого важко або неможливо у чомусь переконати. Непробивна людина. Словник української мови у 20 томах