Словник української мови у 20 томах

непробивний

НЕПРОБИВНИ́Й, на́, не́.

1. Який дуже важко або неможливо пробити.

Непробивна криця;

// спорт. Якому дуже важко або неможливо забити м'яча, закинути шайбу тощо (перев. про воротаря).

2. перен. Якого важко або неможливо у чомусь переконати.

Непробивна людина.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непробивний — непробивни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непробивний — -а, -е. 1》 Якого не можна пробити (ножем, кулею, снарядом і т. ін.). 2》 перен. Невразливий; холоднокровний, байдужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови