непробивний

непробивни́й

-а, -е.

1》 Якого не можна пробити (ножем, кулею, снарядом і т. ін.).

2》 перен. Невразливий; холоднокровний, байдужий.

Значення в інших словниках

1. непробивний — непробивни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непробивний — НЕПРОБИВНИ́Й, на́, не́. 1. Який дуже важко або неможливо пробити. Непробивна криця; // спорт. Якому дуже важко або неможливо забити м'яча, закинути шайбу тощо (перев. про воротаря). 2. перен. Якого важко або неможливо у чомусь переконати. Непробивна людина.  Словник української мови у 20 томах