Орфографічний словник української мови

непрохіддя

непрохі́ддя

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непрохіддя — див. болото; гущавина  Словник синонімів Вусика
  2. непрохіддя — НЕПРОХІ́ДДЯ, я, с., рідко. Місце, по якому важко пройти, пробратися (про ліс, болото тощо). Скінчилася багнюка, лишилося позаду непрохіддя, шлях стелився твердим каменем (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах