непрохіддя
НЕПРОХІ́ДДЯ, я, с., рідко.
Місце, по якому важко пройти, пробратися (про ліс, болото тощо).
Скінчилася багнюка, лишилося позаду непрохіддя, шлях стелився твердим каменем (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)НЕПРОХІ́ДДЯ, я, с., рідко.
Місце, по якому важко пройти, пробратися (про ліс, болото тощо).
Скінчилася багнюка, лишилося позаду непрохіддя, шлях стелився твердим каменем (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)