Значення в інших словниках
-
непрохіддя —
непрохі́ддя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
непрохіддя —
НЕПРОХІ́ДДЯ, я, с., рідко. Місце, по якому важко пройти, пробратися (про ліс, болото тощо). Скінчилася багнюка, лишилося позаду непрохіддя, шлях стелився твердим каменем (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах