нерозлучно —
Присл. до нерозлучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нерозлучно —
НЕРОЗЛУ́ЧНО. Присл. до нерозлу́чний. Ганна Матвіївна могла б дивуватися: чому він нерозлучно з Машею, тільки приїде до їхнього маєтку? (О. Полторацький); Професор натиснув кілька клавішів на своїй оригінальній машинці, що знову нерозлучно стояла біля нього (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
нерозлучно —
НЕРОЗЛУ́ЧНО. Присл. до нерозлу́чний. Ганна Матвіївна могла б дивуватися: чому він нерозлучно з Машею, тільки приїде до їхнього маєтку? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 59); Професор натиснув кілька клавішів на своїй оригінальній машинці, що знову нерозлучно стояла біля нього (Смолич, І, 1958, 63).
Словник української мови в 11 томах