Значення в інших словниках
-
нерозлучний —
(який міцно, щиро дружить, завжди разом з ким-небудь; у знач. прис.) водою не [можна] розлити (не розіллєш) кого; бути (стати) нерозлийводою; дихнути один без одного не можуть; як (мов і т. ін.) риба з водою з ким, чим.
Словник фразеологічних синонімів
-
нерозлучний —
-а, -е. Який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь. || Який завжди буває при кому-, чому-небудь (про неживі предмети).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нерозлучний —
НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями (Леся Українка); Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
нерозлучний —
НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь), НЕРОЗЛИ́ЙВОДА у знач. присудка, підсил. розм. (про тих, що ніколи не розлучаються). До того вони нерозлучні, ці двоє дівчат, просто нерозлийвода!.. (О. Копиленко).
Словник синонімів української мови
-
нерозлучний —
НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями (Л. Укр., III, 1952, 742); Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах