нерозлучно

НЕРОЗЛУ́ЧНО. Присл. до нерозлу́чний.

Ганна Матвіївна могла б дивуватися: чому він нерозлучно з Машею, тільки приїде до їхнього маєтку? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 59);

Професор натиснув кілька клавішів на своїй оригінальній машинці, що знову нерозлучно стояла біля нього (Смолич, І, 1958, 63).

Значення в інших словниках

1. нерозлучно — нерозлу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нерозлучно — Присл. до нерозлучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерозлучно — НЕРОЗЛУ́ЧНО. Присл. до нерозлу́чний. Ганна Матвіївна могла б дивуватися: чому він нерозлучно з Машею, тільки приїде до їхнього маєтку? (О. Полторацький); Професор натиснув кілька клавішів на своїй оригінальній машинці, що знову нерозлучно стояла біля нього (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах