нерушно —
рідко. Присл. до нерушний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нерушно —
НЕРУ́ШНО, рідко. Присл. до неру́шний. Спить [хлоп'я] нерушно; тільки трішки Видно іноді усмішки На коралових губах (Я. Щоголів); Вона стояла перед ними нерушно. Тільки – груди їй високо здіймалися (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
нерушно —
НЕРУ́ШНО, рідко. Присл. до неру́шний. Спить [хлоп’я] нерушно; тільки трішки Видно іноді усмішки На коралових губах (Щог., Поезії, 1958, 191); Вона стояла перед ними нерушно. Тільки — груди їй високо здіймалися (Мик., II, 1957, 39).
Словник української мови в 11 томах