нерушно
НЕРУ́ШНО, рідко.
Присл. до неру́шний.
Спить [хлоп'я] нерушно; тільки трішки Видно іноді усмішки На коралових губах (Я. Щоголів);
Вона стояла перед ними нерушно. Тільки – груди їй високо здіймалися (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)