нерівень

НЕРІ́ВЕНЬ, вня, ч.

Чоловік або хлопець, неоднаковий чи непорівнянний з ким-небудь (перев. з жінкою, дівчиною) у чомусь; нерівня.

Вельможная пані нерівня кохала (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. нерівень — нері́вень прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нерівень — -вня, ч., фольк. Який не до пари комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерівень — Нерівень, -вня м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.  Словник української мови Грінченка