неслухнянець —
див. непокірний
Словник синонімів Вусика
неслухнянець —
-нця, ч. Той, хто не слухає кого-небудь, не підкоряється комусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неслухнянець —
НЕСЛУХНЯ́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що не́слух. Того вечора Ольга Петрівна довго ждала своїх неслухнянців (М. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
неслухнянець —
НЕ́СЛУХ розм. (неслухняна людина), НЕСЛУХНЯ́НЕЦЬ рідше; ОСЛУШЕ́НЕЦЬ заст., книжн., ОСЛУ́ШНИК заст., книжн. (той, хто виявляє непослух або непокору). — А що ж мені з таким неслухом робити! — скаржилася Сегедиха. — ..Хлопці були, ті слухняні. А Орися!.. (П.
Словник синонімів української мови
неслухнянець —
НЕСЛУХНЯ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто не слухає кого-небудь, не підкоряється комусь. Того вечора Ольга Петрівна довго ждала своїх неслухнянців (М. Ол., Леся, 1960, 162).
Словник української мови в 11 томах