нещасниця

неща́сниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. нещасниця — -і. Жін. до нещасник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. – Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки... Бо хто її, нещасницю, згадає. (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. нещасниця — Неща́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. — Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки… Бо хто її, нещасницю, згадає… (Гончар, Таврія, 1952, 329).  Словник української мови в 11 томах