нещасниця
неща́сниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нещасниця — -і. Жін. до нещасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. – Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки... Бо хто її, нещасницю, згадає. (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- нещасниця — Неща́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. — Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки… Бо хто її, нещасницю, згадає… (Гончар, Таврія, 1952, 329). Словник української мови в 11 томах