нещасниця
НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до неща́сник.
– Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки... Бо хто її, нещасницю, згадає. (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нещасниця — неща́сниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- нещасниця — -і. Жін. до нещасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нещасниця — Неща́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. — Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки… Бо хто її, нещасницю, згадає… (Гончар, Таврія, 1952, 329). Словник української мови в 11 томах