1. Словник української мови в 11 томах

нещасниця

НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник.

— Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки… Бо хто її, нещасницю, згадає… (Гончар, Таврія, 1952, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нещасниця — неща́сниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. нещасниця — -і. Жін. до нещасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. – Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки... Бо хто її, нещасницю, згадає. (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. нещасниця — Неща́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)