нещасниця

НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до неща́сник.

– Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки... Бо хто її, нещасницю, згадає. (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. нещасниця — неща́сниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. нещасниця — -і. Жін. до нещасник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нещасниця — Неща́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. нещасниця — НЕЩА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до неща́сник. — Давай, Ганно, влаштуєм їй поминки… Бо хто її, нещасницю, згадає… (Гончар, Таврія, 1952, 329).  Словник української мови в 11 томах