нудьгар

нудьга́р

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. нудьгар — Ну́дяр, ну́дьгар: — нудна людина [51]  Словник з творів Івана Франка
2. нудьгар — -я, ч., розм. Нудна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нудьгар — НУДЬГА́Р, я́, ч., розм. Нудна людина. Одне лихо – на милицях стрибає Сашко .. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. нудьгар — ЗАНУ́ДА розм. (про нудну, набридливу людину), НУДЬГА́ розм., НУДЬГА́Р розм., НУДЯ́Р рідко. — Ти встанеш сьогодні чи ні? — розгнівався Сергій і затормошив Дениса за плече. — Яка це зануда штовхається?...  Словник синонімів української мови
5. нудьгар — НУДЬГА́Р, я́, ч., розм. Нудна людина. Одне лихо — на милицях стрибає Сашко.. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Гончар, Тронка, 1963, 41).  Словник української мови в 11 томах