Значення в інших словниках
-
нудьгар —
Ну́дяр, ну́дьгар: — нудна людина [51]
Словник з творів Івана Франка
-
нудьгар —
нудьга́р іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
нудьгар —
НУДЬГА́Р, я́, ч., розм. Нудна людина. Одне лихо – на милицях стрибає Сашко .. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
нудьгар —
ЗАНУ́ДА розм. (про нудну, набридливу людину), НУДЬГА́ розм., НУДЬГА́Р розм., НУДЯ́Р рідко. — Ти встанеш сьогодні чи ні? — розгнівався Сергій і затормошив Дениса за плече. — Яка це зануда штовхається?...
Словник синонімів української мови
-
нудьгар —
НУДЬГА́Р, я́, ч., розм. Нудна людина. Одне лихо — на милицях стрибає Сашко.. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Гончар, Тронка, 1963, 41).
Словник української мови в 11 томах