нудьга
нудьга́
-и, ж.
1》 Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада.
2》 Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до довкілля, до своїх занять і т. ін.
|| у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво.
3》 за ким – чим і без додатка. Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба.
4》 перен., розм. Те саме, що нудьгар.
Великий тлумачний словник сучасної української мови