нудьгар
НУДЬГА́Р, я́, ч., розм. Нудна людина.
Одне лихо — на милицях стрибає Сашко.. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Гончар, Тронка, 1963, 41).
Словник української мови (СУМ-11)НУДЬГА́Р, я́, ч., розм. Нудна людина.
Одне лихо — на милицях стрибає Сашко.. Інший в такому стані зіскнів би, став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Гончар, Тронка, 1963, 41).
Словник української мови (СУМ-11)