нуждувати —
-ую, -уєш, недок., розм., рідко. Терпіти нужду; бідувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нуждувати —
НУЖДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Терпіти нужду; бідувати. Боже, як мучився вбогий народ, Як нуждував, щоб добути ту скибу! Поля і в нас не було – лиш город (Д. Павличко).
Словник української мови у 20 томах
нуждувати —
НУЖДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Терпіти нужду; бідувати. Боже, як мучився вбогий народ, Як нуждував, щоб добути ту скибу! Поля і в нас не було — лиш город (Павл., Бистрина, 1959, 108).
Словник української мови в 11 томах