Орфографічний словник української мови

нутряний

нутряни́й

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нутряний — Внутрішній, нутрішній; (голос) глухий, низький; (- чуття) тваринний.  Словник синонімів Караванського
  2. нутряний — -а, -е, розм., рідко. Який міститься в середині кого-, чого-небудь; внутрішній. || Глухий, низький (про голос, сміх, крик).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нутряний — НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дніпрова Чайка); // Глухий, товстий, низький (про голос, сміх, крик).  Словник української мови у 20 томах
  4. нутряний — ВНУ́ТРІШНІЙ (який міститься всередині чогось, стосовний середини чогось), СЕРЕДО́ВИЙ розм., НУТРЯНИ́Й розм. Підіпригора з внутрішньої кишені вийняв синю, з грубого обгорткового паперу газету — подільські "Вісті" (М.  Словник синонімів української мови
  5. нутряний — Нутряни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нутряний — НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340); // Глухий, низький (про голос, сміх, крик).  Словник української мови в 11 томах
  7. нутряний — Нутряни́й, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить. Мнж. 150.  Словник української мови Грінченка