нутряний

НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній.

Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340);

// Глухий, низький (про голос, сміх, крик).

— Офіцер підвівся і глибоким нутряним голосом проказав: — Прийдуть з півночі стовпища варварів і заженуть нас на півострів (Гончар, II, 1959, 348);

— Ні, голубчики, я піду на розводдя, а ви лишайтесь тут! — загримів торжествуюче нутряний бас Турчиновича (Кол., Терен.., 1959, 36);

Валька засміявся нутряним сміхом (Руд., Остання шабля, 1959, 347).

Значення в інших словниках

1. нутряний — нутряни́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. нутряний — Внутрішній, нутрішній; (голос) глухий, низький; (- чуття) тваринний.  Словник синонімів Караванського
3. нутряний — -а, -е, розм., рідко. Який міститься в середині кого-, чого-небудь; внутрішній. || Глухий, низький (про голос, сміх, крик).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нутряний — НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дніпрова Чайка); // Глухий, товстий, низький (про голос, сміх, крик).  Словник української мови у 20 томах
5. нутряний — ВНУ́ТРІШНІЙ (який міститься всередині чогось, стосовний середини чогось), СЕРЕДО́ВИЙ розм., НУТРЯНИ́Й розм. Підіпригора з внутрішньої кишені вийняв синю, з грубого обгорткового паперу газету — подільські "Вісті" (М.  Словник синонімів української мови
6. нутряний — Нутряни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нутряний — Нутряни́й, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить. Мнж. 150.  Словник української мови Грінченка