німчура

німчура́

іменник жіночого роду

про німців

збірн., зневажл.

Значення в інших словниках

1. німчура — НІМЧУРА́, и́, зневажл. 1. ч. Те саме, що ні́мець. Спереду німчура худий як смерть сидів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). 2. ж., збірн. Те саме, що ні́мці. Незамінимий, кажуть, був ватажок! Скрізь німчура перед ним тремтіла (О.  Словник української мови у 20 томах
2. німчура — НІМЧУРА́, и́, зневажл. 1. ч. Те саме, що ні́мець. Спереду німчура худий як смерть сидів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 41). 2. ж., збірн. Те саме, що ні́мці. Незамінимий, кажуть, був ватажок!...  Словник української мови в 11 томах