Орфографічний словник української мови

обаблений

оба́блений

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обаблений — -а, -е, розм. Поморщений, постарілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Постарілий; // Характерний для старечого віку. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Поморщений, постарілий. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (Гончар, Таврія, 1952, 130).  Словник української мови в 11 томах