обаблений

оба́блений

-а, -е, розм.

Поморщений, постарілий.

Значення в інших словниках

1. обаблений — оба́блений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Постарілий; // Характерний для старечого віку. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Поморщений, постарілий. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (Гончар, Таврія, 1952, 130).  Словник української мови в 11 томах