обаблений

ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм.

Постарілий;

// Характерний для старечого віку.

Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. обаблений — оба́блений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обаблений — -а, -е, розм. Поморщений, постарілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Поморщений, постарілий. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (Гончар, Таврія, 1952, 130).  Словник української мови в 11 томах