Орфографічний словник української мови

обважнений

обва́жнений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обважнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обважнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обважнений — ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обважни́ти. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дніпрова Чайка); Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Я. Качура); // у знач. прикм. Обважнене паливо.  Словник української мови у 20 томах
  3. обважнений — ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обважни́ти. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах