обважнений

ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обважни́ти.

Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дніпрова Чайка);

Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Я. Качура);

// у знач. прикм.

Обважнене паливо.

Значення в інших словниках

1. обважнений — обва́жнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обважнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обважнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обважнений — ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обважни́ти. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах