обважнений

обва́жнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обважнити.

Значення в інших словниках

1. обважнений — обва́жнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обважнений — ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обважни́ти. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дніпрова Чайка); Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Я. Качура); // у знач. прикм. Обважнене паливо.  Словник української мови у 20 томах
3. обважнений — ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обважни́ти. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах