обважніло —
Присл. до обважнілий 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обважніло —
ОБВАЖНІ́ЛО. Присл. до обважні́лий 2, 3. Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (М. Стельмах); Ярема ще раз спробував звестися на ноги, але знов обважніло опустився на мокру землю і застогнав від безпорадності й болю (П. Кочура).
Словник української мови у 20 томах
обважніло —
ОБВАЖНІ́ЛО. Присл. до обважні́лий 2, 3. Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 540); Ярема ще раз спробував звестися на ноги...
Словник української мови в 11 томах