обважніло
ОБВАЖНІ́ЛО.
Присл. до обважні́лий 2, 3.
Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (М. Стельмах);
Ярема ще раз спробував звестися на ноги, але знов обважніло опустився на мокру землю і застогнав від безпорадності й болю (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)